Цмоковина

Цмоко́вина, -ни, ж. Мокрое, тонкое мѣсто. НВолын.Грузьке, мокре місце; драговина. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 356); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Словник Грінченка).

Сучасні словники

ЦМОКОВИНА, и, ж., діал. Грузьке, мокре місце; драговина. Ноги грузли часом по коліно в цмоковині, цупкий комиш ламався (Коцюб., I, 1955, 356); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Сл. Гр.).

Ілюстрації

Болота, особливості їх утворення та поширення

Боло́то, багно́, багни́ще, багнови́ще, драговина́ — надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита вологолюбними рослинами, наприклад, мохом (Маскег), з залишків яких звичайно утворюється торф.

Болота розвиваються в місцях, де характер рельєфу зумовлює надмірне зволоження, в країнах з вологим кліматом вони можуть утворюватися і на вододілах.

У болоті, зазвичай, відбувається процес накопичення нерозкладених рослинних залишків та утворення торфу. Не всі зволожені ділянки суходолу є болотами. Болотами вважаються лише ті, які мають шар торфу товщиною понад 0,3 м.

Болота розділяють на 3 основних типи:

Низинні болота утворюються в низинах, де збираються ґрунтові води. Завдяки багатому мінеральному складу ґрунтових вод низинні болота мають рясну рослинність і, зазвичай, вкриті зеленими мохами, хвощем, високою густою осокою, очеретом, заростями верби, вільхи та берези. Верхові болота живляться лише за рахунок опадів. Ґрунтових вод в таких болотах або дуже мало, або ж вони розташовані занадто глибоко. Оскільки дощова вода майже не містить мінеральних речовин, на верхових болотах розвиваються лише рослини, пристосовані до дуже бідного харчування. Головним чином це мох сфагнум (Sphagnidae). Перехідні болота мають добре виражені ознаки як низинного, так і верхового боліт. На перехідних болотах росте велика кількість сфагнума, можна зустріти журавлину та росичку. За типом водопостачання розрізняють болота:

джерельного, річкового, атмосферного живлення.

На болотах ростуть вологолюбні рослини, з яких найпоширенішими є мохи, осокові (різні види осоки, пухівки, ринхоспора), деякі злаки (очерет, куничник), рогіз, шейхцерія, бобівник, журавлина, буяхи, багульник, верби, вільха, береза. Залежно від водного режиму та характеру мінерального живлення ці рослини утворюють різні угруповання з переважанням мохів і трав'янистих рослин або кущів і дерев. Трав'янисті рослини утворюють на болотах сплавину, в якій зрідка зустрічаються прогалини — болотні вікна.

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0

14 цікавих фактів про болота

Природа14 цікавих фактів про болота
ПОПЕРЕДНЯ СТАТТЯ НАСТУПНА СТАТТЯ 

Саме в болота зазвичай з часом перетворюються озера, так як їх життєвий термін в середньому становить від 10.000 до 50.000 років, плюс-мінус. Правда, і в болотах іноді утворюються озера, а великим озерам на кшталт Байкалу заростання і зовсім не загрожує. У всіх без винятку болотах присутні запаси торфу, який є досить цінним корисним копалиною – він використовується в якості палива і теплоізолятора. Відповідно до загальноприйнятої класифікації, заболочені землі починають вважатися болотом, якщо шар торфу в них досягає не менше 30 сантиметрів. А основним “інгредієнтом” для формування торфу є мох. На багатьох болотах потонути досить проблематично через невелику їх глибину. Але покинути трясовину без сторонньої допомоги часто неможливо, так що вона все одно представляє смертельну небезпеку, так як застрягша там людина ризикує померти від голоду і спраги. У нічний час на болотах можна іноді спостерігати болотні вогні, феномен, який найчастіше виглядає, як кулясте джерело світла, розташоване на висоті в метр-півтора і іноді при цьому пересувається. Болотні вогні послужили причиною появи безлічі забобонів, і вони до сих пір практично не вивчені. Найбільш популярні теорії пояснюють їх або біолюмінесценцією (світінням живих організмів), або самозайманням болотних газів при виході на поверхню і зіткненні з повітрям. Незважаючи на очевидну небезпеку, яку болота представляють для людини, вони здавна відвідувалися людьми. На них ростуть не тільки гриби і ягоди, а й численні цілющі трави, використовувані в традиційній медицині. Виникати болота можуть двома різними способами – або через заростання озер, ставків та інших водойм, або ж через заболочування раніше більш сухого грунту. Цікавий факт: в тундрі так багато боліт саме через те, що вони утворюються другим способом з вищеописаних. У Сибіру розташовані Васюганські болота, що досягають площі в 53.000 км2 і повільно зростаючі. Вони настільки великі, що впливають на клімат всієї Західного Сибіру! А за розміром вони перевищують багато країн – для порівняння, площа Вірменії становить близько 29.700 км2, а площа Бельгії-близько 30.500 км2. Найбільше болото в світі називається Пантанал, розташоване воно в Південній Америці, в основному на території Бразилії. Його площа оцінюється в 150-195 тисяч км2, хоча, строго кажучи, це не одне суцільне гігантське болото, а просто сильно заболочена низовина. Вважається, що вода в болотах брудна, але це не завжди так, часом вона в них навіть чистіше, ніж в озерах. В озерах вона повністю оновлюється в середньому за сімнадцять років, а в болотах – всього за п’ять. При обліку запасів прісної води болота теж не можна скидати з рахунків. Вчені підрахували, що в усьому світі на них припадає близько 11.500 км3 прісної води, що приблизно в 5 разів більше, ніж у всіх річках землі, разом узятих! Хоча в одному лише Байкалі, наприклад, запаси води становлять в два більше-23.615 км3. Болота борються з парниковим ефектом куди більш ефективно, ніж будь-яка інша екосистема на планеті. Наприклад, 1 км2 болотистій місцевості поглинає з атмосфери приблизно в 10 разів більше вуглекислого газу, ніж ліс, що займає таку ж площу. Іноді на болотах трапляються підземні пожежі. Вони виникають через те, що торф, який є потужним теплоізоляційним матеріалом, нагрівається до температури самозаймання. Загасити такі пожежі неможливо, вони стихають тільки тоді, коли їх гасять підземні води. Наприклад, після сильних дощів. У світі досі подекуди активно практикується осушення боліт з метою отримання придатної для будівництва землі та оздоровлення клімату. Однак, це завдає величезної шкоди екосистемі цілих регіонів – зникають сотні видів комах і тварин, пересихають випливаючі з них річки і озера, що живляться ними. Болотне середовище є практично ідеальним консервантом, що уповільнює процеси розкладання в тисячі разів. Іноді в болотах знаходять тіла людей і тварин, які опинилися там багато сотень або тисяч років тому, і виглядають вони при цьому так, ніби загинули буквально вчора. Вік найстарішої з болотних мумій оцінюється приблизно в 8 тисяч років.