Топляник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:33, 19 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

То́пляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.


Ілюстрації

Топляник 2.jpeg Топляник.jpeg Топляник 3.jpg

Сучасні словники

(Онлайн-бібліотека ГОРОХ) 

ТОПЛЯНИК - Утопленик

Синоніми

ПОТОПЕЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що утопленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Коцюб., II, 1955, 307); А якби був я потопельником, - усе причаював би ся в найглибшім зеленім місці під стрімкою скалою (Хотк., II, 1966, 319); *У порівн. Ввійде [хмара] в гирло ущелини,.. стане всмоктувати в себе вільгість і, набрякши водою, як потопельник, розпадеться весняною зливою (Перв., Невигадане життя, 1958, 91). {1} ВТОПЛЕНИК (УТОПЛЕНИК), а, ч. Той, хто втопився, загинув у воді. Рвуча вода мусила вже або викинути втопленика десь на беріг, або занести (Фр., IV, 1950, 391); Говорять, що колись утопився у тому вирі якийсь п'яничка-чоботар,.. утопленика забрало, а чоботи викинуло (Тют., Вир, 1964, 122); * У порівн. Обличчя в Лукії синє, як у втопленика (Донч., III, 1956, 129){1}

Етимологія

ТОПИ́ТИ «силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно; заливати (про воду)»

  • псл. topiti «топити», що є фактитивом до *topnǫti «тонути»;
  • дальші зв’язки кореня top- не зовсім ясні;
  • припускається спорідненість із top- «нагрівати» – через topь «болото» і його значення «місце, де розтанув сніг чи лід» (Фасмер IV 78–79) або через розвиток семантики «нагрівати – плавити, розтоплювати – затоплювати – топити» (Shuster-Šewc 1504);
  • зіставлялося також з tep- «бити», що чергується з top-, пор. п. tepać «бити» (Brückner 573; Младенов 636; 644), з гр. ϑάπτω «хороню», τάφος «могила» (Горяев 372), вірм. t‘at‘avem «занурюю, вмочаю» (Hübschmann Arm. 448; Machek ESJČ 647), лит. tàpti «ставати» (Zubatý St. a čl. I 231–232; Stang NTS 16, 1952, 259 і далі);
  • р. топи́ть, бр. тапі́ць, др. топити «потопляти», п. вл. topić, ч. topiti «занурювати у воду», слц. topit’, нл. topiś, болг. топя́, м. топи «тс.», схв. то̀пити «затопляти», слн. topíti «занурювати»;

Див. також

Тонути Топляник Потопельник[1] Утопленик

Джерела та література

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BA https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Зовнішні посилання