Смакота

Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту. Чуб. V. 1100.

Тлумачення слова

СМАКОТА́, и, жін., розм. 1. Те саме, що смак 1. — Тітка Катерина насмажила на салі якихось чудових, нечуваної смакоти, коржиків (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 112).

2. Що-небудь дуже смачне. — Яка смакота і красота на столі! — захоплювалася Любочка (Вадим Собко, Справа.., 1959, 17); — Уявіть собі півдюжини засмажених голуб'ячих тушок. Розкіш! Смакота! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 104).

Орфографія (словоформи)

Смакота - іменник, жіночий рід, неістота

Відмінок / Однина

Називний: смакота

Родовий: смакоти

Давальний: смакоті

Знахідний: смакоту

Орудний: смакотою

Місцевий: на/у смакоті

Кличний: смакото

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 394. https://sum.in.ua/s/Smakota