Цпеник

Цпеник, -ка, ж. = Шпеник 1. Вх. Лем. 481.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Цікаві факти
- 5.1 Матеріал з Вікіпедії
- 5.2 [1]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ШПЕ́НИК, а, чол. Невеликий шип, стержень або тільки його кінець. Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник. У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й.. показувала години (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 146);Кожна ягода була, як шапочка, одягнена на білий шпеник (Олесь Донченко, V, 1957, 88); Антон нахилив голову і мідним шпеником колупався в люльці (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 106); // Стержень у пряжці, який при застібанні входить в отвори ременя, пояса. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 518.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШПЕ́НИК, а, ч. Невеликий шип, стержень або тільки його кінець. Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник. У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й.. показувала години (Папч, Гомоп. Україна, 1954, 146); Кожна ягода була, як шапочка, одягнена на білий шпеник (Донч., V, 1957, 88); Антон нахилив голову і мідним шпеником колупався в люльці (Чорн., Потік.., 1956, 106); // Стержень у пряжці, який при застібанні входить в отвори ременя, пояса. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 518. Шпеник, ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 509.