Окукобити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:25, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Окуко́бити, -блю, -биш, гл. Привести въ хорошій видъ, устроить. Мій батько ту хату був окукобив. Г. Барв. 53. Двір так окукобив, мов кубелечко. Г. Барв. 194.