Галівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:25, 18 квітня 2024; Yvkolisnyk.fj23 (обговорення • внесок)
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Каменец. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. См. Галювати 1.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАЛІВНИК, а, ч. , діал. 1. Канат, за допомогою якого пересувається пором. 2. У давнину - робітник, що тягнув кодолою судно; бурлак.
- Десь протягло співали півні і долітали журливі співи галівників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 226);
- У порівн. Жорно було надзвичайно важке. Томаш ледве мів зрушити його, налягаючи на нього всім тілом, як галівник на своє тягло (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166).
Ілюстрації
|
|
|
|
