Грап
Грап, -па, м. Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. ГОРОХ-українські словники
ГРАФ а, ч. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул.
Приклади:
[Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства. (Леся Українка) Ліс і клапоть землі належав колись старому графові. (М. Івченко) Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура)
2. Тлумачення із "словника Української мови"
граф- іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина.
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | граф | графи |
| Родовий | графа | графів |
| Давальний | графу, графові | графам |
| Знахідний | граф, графа | графи, графів |
| Орудний | графом | графами |
| Місцевий | на/у графі | на/у графах |
| Кличний | графе | графи |
Ілюстрації
|
|
|
|
