Окоренок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:22, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Окоре́нок, окорінок, -нка, м. Часть древеснаго ствола отъ корня до вѣтвей. Ном. № 7149. Ми відрубали три окоренки від того хворосту, і вони прийшлись як раз до пеньків у лісі. Новомоск.
