Сахатися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:19, 18 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сахатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдаляться, чуждаться, избѣгать. Дитина сахається її. Екат. у. Сахайся брехні. Сахається вона тебе, як чорта. Конст. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках САХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. від кого - чого, кого, чого і без додатка. Лякаючись, різко відсторонятися; шарахатися. Грубо сміється [Круста] і фамільярно плеще Руфіна по плечі. Той сахається від нього мимоволі (Л. Укр., II, 1951, 391); Коли нас гнали на каменоломню, нас супроводжувала важка хмара часникового смороду, такої густої концентрації, що всі стрічні лякливо сахалися нас (Загреб., Спека, 1961, 324); Ряса так і лопотіла на ньому, він біг, забувши про сан, і богомільні перехожі сахалися, перелякані незвичним виглядом батюшки (Дім., І будуть люди, 1964, 6).

2. кого, від кого. Відчуваючи страх, незручність і т. ін., уникати зустрічі, не спілкуватися з ким-небудь; жахатися; цуратися. [Мотря:] У нас така чутка йде, що ви дівчат сахаєтесь? [Роман:] Мало чого не плетуть! (Кроп., II, 1958, 25); Пробували було нападати на малюка, але він давав їм такого часу, що всі охочі до легких перемог стали його сахатись (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 10); - Любов Прохорівна загадково зникла, ви сахаєтеся від мене, до того ж цей процес вас напевне теж непокоїть (Ле, Міжгір'я, 1953, 416).

3. кого, чого і рідко без додатка. Боятися кого-, чого-небудь, відчувати страх перед кимсь, чимсь. - Та вона в нас дика! ..Чужого чоловіка сахається! І чого, дурна? - вдалася вона до дочки (Гр., II, 1963, 65); [Мартіан:] Констанцію, а може, се до тебе?.. (Подає йому табличку). [Констанцій (не беручи): ] Ні, ні, сього не може бути, запевняю! [Мартіан:] Чого ж ти так сахаєшся? (Л. Укр., III, 1952, 273); Українське панство.. втратило будь-які зв'язки з народом, його мовою, культурою, сахалося народу, як чорт ладану (Рад. літ-во, 1, 1967, 39); Інститутські телефони затріщали, і бідолашний професор сахався телефонних апаратів, немовби в кожному з них було заховано смертоносну зброю (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 213).

Ілюстрації

Віддалятися11042024.jpg Віддалятися211042024.jpg Сахатися11042024.jpg

Медіа

Сахатися. Що означає?

Див. також

саха́тися -аюся, -аєшся, недок. 1》 від кого – чого, кого, чого і без додатка. Лякаючись, різко відсторонятися; шарахатися. 2》 кого, від кого. Відчуваючи страх, незручність і т. ін., уникати зустрічі, не спілкуватися з ким-небудь; жахатися; цуратися. 3》 кого, чого і рідко без додатка. Боятися кого-, чого-небудь, відчувати страх перед кимсь, чимсь.

сахатися — саха́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови сахатися — Цуратися, не признаватися, уникати; Р. лякатися; (від кого) ВІДСАХУВАТИСЯ; док. ВІДСАХНУТИСЯ, відхитнутися, відкинутися, відцуратися. Словник синонімів Караванського сахатися — див. боятися; уникати Словник синонімів Вусика сахатися — САХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. від кого – чого, кого, чого і без дод. Лякаючись, різко відсторонятися; шарахатися. Грубо сміється [Круста] і фамільярно плеще Руфіна по плечі. Словник української мови у 20 томах сахатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил. Словник синонімів української мови сахатися — САХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. від кого — чого, кого, чого і без додатка. Лякаючись, різко відсторонятися; шарахатися. Грубо сміється [Круста] і фамільярно плеще Руфіна по плечі. Той сахається від нього мимоволі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах сахатися — Сахатися, -хаюся, -єшся гл. Отдаляться, чуждаться, избѣгать. Дитина сахається її. Екатер. у. Сахайся брехні. Сахається вона тебе, як чорта. Конст. у. Словник української мови Грінченка

Джерело: https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%81%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

Джерела та література

Зовнішні посилання