Рундучок

Рундучок, -чка, м. Ум. отъ рундук.

Зміст

РУНДУЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до рундук.

великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь.

назва ящиків або коробів на флоті та залізничному транспорті, на заводах - місце зберігання одягу в роздягальнях.

Тлумачний словник української мови

Основним матеріалом для виготовлення рундуків служили дерев’яні дошки з листяних порід дерева, найчастіше використовували дубові, кленові або липові.

Особливого розквіту виробництво рундуків зазнало упродовж ХІХ – першої половини ХХ століття, посівши особливе місце в меблевому ремеслі.

Щодо кольору, то рундуки найчастіше фарбували червоною фарбою різних відтінків.