Навкіс

Навкіс, нар. = Навкоси́. Желех. См. Навскіс.

Сучасні словники

присл. Не прямо, а під кутом до чого-небудь; по діагоналі. Щоб вода якого не звалила з ніг, козаки почіплялися за руки і йшли навскіс до другого берега (Мак., Вибр., 1956, 437); Черкашин.. розгорнув [папірець] і ще раз прочитав кілька похапливих слів, написаних навскіс олівцем (Дмит., Розлука, 1957, 8); Матвій підіймає голову і швидко знаходить в небі трьох лебедів, які, не махаючи крильми, навскіс опускаються на плесо (Стельмах, Хліб.., 1959, 465).

присл. Те саме, що на́вскі́с. Батіг на короткій ручці висів, обвившись навкіс через плечі (Томч., Готель… 1960, 22); Оглянулась [Христина], її обличчя навкіс прорізали тінь і місячне сяйво (Стельмах, Хліб.., 1959. 157).

Ілюстрації

Джерела та література

тлумачний словникТлумачний словник

словник української мови http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D1%96%D1%81

Цікаві факти або додаткова інформація

1) Уживається для вираження навскісного розміщення чого-небудь відносно чогось.

2) Пішки б'ють навскоси на одне поле вперед: направо чи наліво

3) Синоніми Косяка, Навкіс, Навкоси, Навкося, Навкосяка, Навскіс, Скосом