Окоман
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:21, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Окоман и окомо́н, -на, м. = Оконом. Рудч. Ск. І. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.