Мекнути

Словник Грінченка

Ме́кнути. См. Мекати.

Тлумачний словник

Ме́кнути, ну, неш, док. Однокр. до мекати; (означає "видавати звуки, подібні до звуків, які видає коза"). //Цап з рогами Вилазить із склянки. Мекнув, мов його родимець Почав мордувати (Г.-Арт., Байки.., 1958, 69); //Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (Донч., III, 1956, 75); //І на згоду, як теличка. Мекне цяця-молодичка (Сам., І, 1958, 238);//Козел мекнув схвильовано, майнув було назад, до кусючих, та пані Женя двері заступила (Люко Дашвар); //– Наталья [Наталя]? – Я, я, – розгублено мекнула я у відповідь (Н. Сняданко).

Ілюстрації

Див. також

Мекнути, мекати.

Джерела та література

Панас Мирний. Твори в п’яти томах. Т. 2. 1954. Київ. с. 290.

Зовнішні посилання

"Мекнути" в Академічному тлумачному словнику.