Маєтний
Маєтний, -а, -е. Зажиточный.
Сучасні словники
МАЄ́ТНИЙ, а, е, заст. Багатий (у 1 знач.); заможний.
Брати Калиновичі – заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Біля порога він зупинив людей. – Гу-у, – вигукував, як маєтний господар. – Касю, винеси коновку води! (С. Чорнобривець); Молода туркеня, належить цьому мальовничому незвичайному світові, а світ належить їй. Вона безтурботне дівчисько, вільне, владне, маєтне (П. Загребельний); – Пане Ціммерман, – озвалася пані Ліндерова, – кажуть, ви маєтний чоловік. – Так, маю бровар уві Львові (Ю. Винничук); Мама мої не дістали жодного віна. І чоловік їм трапився не дуже маєтний (М. Андрусяк);
у знач. ім. має́тний, (у 2 знач.); багата людина.
Маєтні давали в скарбницю храму багато зі свого достатку, а бідна вдова поклала все, що в неї було, – дві мідні монети (з навч. літ.).
Синоніми
1. Бага́тий - який має багатство, заможний; протилежне бідний.
2. Грошови́тий - людина із значними достатками; заможний.
3. Замо́жний - який володіє значними матеріальними цінностями, має велике майно; багатий.
4. Си́тий (зневажл.) - який живе в достатку; багатий, заможний.
Ілюстрації
|
