Шпуряти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:16, 18 квітня 2024; Svnebeshchuk.fshn22 (обговорення • внесок)
Шпуряти, -ряю, -єш, гл. = Шпурляти. Ном. № 13420. Зазвичай, ми можемо сказати : "Петро любить шпуряти свої черевики через вікно". Тобто, це слово означає дію щось кинути, закинути, різко і нестримно. Кидати щось кудись без певної мети.
Приклади: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." "Хвилі шпурнули човен на берег." "Доля шпурнула його в цю невідому країну."
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Приклади з творів сучасних українських письменників:
"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Вітер шпурнув гілки дерев у різні боки." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Вона шпурнула сумку на стілець і впала на ліжко." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він шпурнув погляд на годинник, час невблаганно йшов."
