Навічник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:54, 18 квітня 2024; T.kryzhanivska (обговорення • внесок)
Навічник, -ка, м. Испорченное намісник. См. Навісний, — въ другомъ варіантѣ приведенной тамъ пѣсни стоить: Навічничок. Грин. III. 432.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
