Емблема

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:33, 18 квітня 2024; Mhromanchenko.frgf23 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Емблема, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.

Сучасні словники

  Тлумачення слова у сучасних словниках

ЕМБЛЕ́МА, и, жін. Умовне, символічне зображення якого-небудь поняття, ідеї. З балконів звисали зелені прапори з білим голубом — емблемою миру (Павло Тичина, III, 1957, 367); Емблема лісівника — два схрещених золотих дубових листки — викликає в народі пошану (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 204). У вузькому розумінні, емблема — символічне зображення, звичайно з коротким девізом і докладнішим дидактичним текстом, зразок характерного для культури маньєризму і бароко жанру літературно-художньої емблематики. Спеціальні збірники емблем, що метафорично пояснють всілякі богословські, політичні й етико-побутові поняття, користувалися широкою популярністю у 2-й половині 16-18 столітть і значно вплинули на літературу, а також образотворче і декоративно-прикладне мистецтво цієї епохи!!

Ілюстрації

1998OG.gif 1265631457 42843.jpg Sydney 2000.gif Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості( Вікіпедія) {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і

сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}