Галівник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Каменец. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. См. Галювати 1.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ГАЛІВНИК, а, ч. , діал. 1. Канат, за допомогою якого пересувається пором. 2. У давнину - робітник, що тягнув кодолою судно; бурлак.

  • Десь протягло співали півні і долітали журливі співи галівників (Тулуб, Людолови, І, 1957, 226);
  • У порівн. Жорно було надзвичайно важке. Томаш ледве мів зрушити його, налягаючи на нього всім тілом, як галівник на своє тягло (Тулуб, Людолови, II, 1957, 166).

Ілюстрації

Галівник 1149.jpeg Галівник 1150.jpeg Галівник 1155.jpeg Галівник 1168.jpeg