Окіп
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:19, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Окіп, око́пу, м. 1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. Драг. 58. На долині при окопі дівчина гуляє. Чуб. V. 2) Жидівський окіп. Еврейское кладбище. Житом. у.