Окільце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:19, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Окільце, -ця, с. 1) Ум. отъ около. 2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около окільцями, в середині червінцями. Чуб. IV. 231.