Запʼяток

Зап'яток, -тку, м. Тыль пятки (вь ногв), задникь, закаблучье (обуви). НВолын. у. Гол. Од. 15. (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із пʼять: «Тютю! бери! рви за запʼяток!» Усі гуртом на них кричать. Алв. 78. Ум. Запʼяточок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько запʼяточки. Чуб. ІІ. 95.

Сучасні словники

ЗАП'ЯТОК, тка, ч., діал. 1. Задня частина п'яти.

2. Задник, закаблук (у взутті). Якась фігура вискочила через створене вікно.., шпурнула на нього чобітьми так, що мало йому зап'ятками ока не вибила (Фр., VII, 1951, 82).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 87. http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/18002-zapjatok.html Зовнішні посилання http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/18002-zapjatok.html https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B7%D0%B0%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BA#:~:text=1.,%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BA%20(%D1%83%20%D0%B2%D0%B7%D1%83%D1%82%D1%82%D1%96).