Крівавиця

Крівави́ця, -ці, ж. Добытое тяжкимъ трудомъ. За чужую крівавицю купив у церкву плащаницю. Ном. № 13556.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

КРИВА́ВИЦЯ і, ж.

1.нар.-поет. Те саме, що кров. Приклади:

Гірка та важка ти, хліборобська доле!. Дрібними дощами полита, потом та кривавицею примочена! (Панас Мирний)

І глухо рокотом заколихався низ, І блідли лиця, кривавицею вмиті. (І. Багряний)

Вона мовчки втирає кривавицю з обличчя. (О. Гончар)

Кінь тряс головою від болю, форкав і бризкав на неї кривавицею. (І. Білик)

2.перен. Щось нажите, здобуте тяжкою працею. Приклади: – Чого ж то так, що краще? – спитав знехотя батько. – Оддати, щоб він узяв та розмантачив працею-кривавицею зароблене добро? (Б. Грінченко)

Він підходив до обгорілих снопів, що лежали скрізь по подвір'ю й димились, перевертав їх, оглядав. Ось лежить його праця, його кривавиця, його надія. (М. Коцюбинський)

Тася не безпритульна, у неї є, на всякий випадок, дах над головою, придбаний на кривавицю її батьків. (Л. Дмитерко)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

Ілюстрації