Дерев'янка

Дерев’янка, -ки, ж. 1) Деревяшка. Сиканки мнуть, дерев’янки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає. Ном., стр. 302, № 411. 2) Деревяжка, искусственная деревянная нога. Я й покотивсь.... ще як не вбивсь, не знаю. Теперечки хоч плач — не плач, оттак, як бач, на дерев’янці шкандибаю. Гліб. 28. Я колись переганяв і вітра в полі, поки не зсадили з коня на дерев’янку. Хата. 121.

Сучасні словники

Тлумачний словник української мови

ДЕРЕВ'ЯНКА, и, ж., розм. Вигот. з дерева предмет. Василь водив ложкою-дерев'янкою по дну [бляшанки], черпаючи по картоплинці (Чендей, Вітер.., 1958, 188); // Штучна дерев'яна нога; протез. Мов молодик, він схопився з ліжка і застукав.. о підлогу своєю дерев'янкою (Фр., І, 1955, 290); І ось зараз батько сидить у хаті, тільки замість ноги в нього - дерев'янка, і ходити без милиць він зовсім не може (Шиян, Гроза.., 1956, 162).

Великий тлумачний словник сучасної мови

Дерев'янка — -и, ж., розм. Вигот. з дерева предмет. || Штучна дерев'яна нога; протез.

Джерела та література

Словник української мови : [у 3 т. / упоряд. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко ; за ред. С. Єфремова та А. Ніковського. - Київ : Горно, 1927 - 1928.] Великий тлумачний словник сучасної мови