Орання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:19, 14 квітня 2024; Opfraniuk.fshn23 (обговорення • внесок)
Ора́ння, -ня, с. = Оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти. Чуб. І. 93.
Зміст
Тлумачний словник
ОРАННЯ, я, с. Дія за знач. орати. По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде, І рівно ріжеться земля, Бо син оранням заправля (Щог., Поезії, 1958, 286); - Ху-ху!.. - сказав Семен.., втираючи впрілого лоба. Його гірше змордували "дурні думки", ніж орання (Коцюб., І, 1955, 111).