Озадок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:15, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Озадок, -дку. 1) м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)