Хмелина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:55, 14 квітня 2024; Dvvelychko.fshn23 (обговорення • внесок)
Хмелина, -ни, ж. 1) Одно растеніе хмеля. Як хмелині вгору витися. Мет. 79. 2) Раст. Cuscuta. Вх. Зн. 76. Ум. Хмелинка, хмелинонька, хмелиночка. Чуб. V. 280.
Зміст
Тлумачний словник
ХМЕЛИНА, и, ж. Одне стебло хмелю (у 1 знач.). - Ой хмелю ж мій, хмелю, Тонкая хмелино, Де ж ти, хмелю, зиму зимував, Що й не розвивався (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 149); Як хмелині вгору виться, Тичини немає! (Чуб., V, 1874, 194); У одному хорошому садочку, Геть-геть аж у куточку, Стирчав кілок між Лопухом, А по йому Хмелина повилася (Гл., Вибр., 1957, 197); *У порівн. Покохала Маруся Прохора - і мов та хмелина коло його в'ється (П. Куліш, Вибр., 1969, 265).