Оженіння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:14, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ожені́ння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. Оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.