Тамтой

Тамто́й, -а, -е Тотъ. Грин. III. 323. Був на тамтім світі. Гн. ІІ. 65. На там-тім боці. Шейк.

ТАМТОЙ, а, е (о), займ. вказ., діал. Той. Болить мене головонька як взимі, так вліті. Нема мого парубочка, десь на тамтім світі (Коломийки, 1969, 177); Один по цей бік ріки сидить, а другий на тамтім боці (Хотк., II, 1966, 40); Я забула тобі в тамтому листі написати, що я передала тобі через Каменськогов всі томи Толстого, окрім «Войны и мира» (Л. Укр., V, 1956, 127); - Тамтої зими так мене в селі всі за ті казки полюбили, ще ні одні вечорниці без мене не обійшлися (Фр., II, 1950, 348); Все стадко [газелей].. ще стоїть, мов закаменіле, тілько одна, найбільша - видко, мати тамтих - повалена звоями вужа (Фр., VIII, 1952, 328); - А решта? - звернувся він до товстуна. Той.. сказав: - ..Тамтой третій і чорний, як смола, то - Дмитро, гордіївський циган (Галан, Гори.., 1956, 10); // у знач. ім. тамте, тамто, того, с . Узагальнено вказує на щось під час переліку. - Сиплються в парламенті запитання одне за одним, і про це, і про тамто (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 66).