Жидик

Жидик, -ка, м. Ум. отъ жид. Жид, жідовец в старовину єврей. Прізвище може вказувати на національність далекого предка, але таке прізвисько могло бути і у будь-якого російського нагадує поведінкою або зовнішністю єврея .. (Е) В "Ономастиконе" Веселовського жидовином Елсуфій, поміщик, 1519, Переяславль, Іван Васильович, 1664 р .; Жидівський Михайло, поміщик, 1578 р Арзамас

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ЖИ́ДИК «чорний жук» похідні утворення від жид, аналогічні до назв комах моска́лик, пруса́к і под;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

жидо́чок «тарган»

ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ

Слово Мова жид українська моска́лик українська пруса́к українська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України

Ілюстрації