Мекнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:21, 12 квітня 2024; Oomyronchuk.fshn23 (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Ме́кнути. См. Мекати.
Тлумачний словник
Ме́кнути, ну, неш, док. Однокр. до мекати; (означає "видавати звуки, подібні до звуків, які видає коза"). //Цап з рогами Вилазить із склянки. Мекнув, мов його родимець Почав мордувати (Г.-Арт., Байки.., 1958, 69); //Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (Донч., III, 1956, 75); //І на згоду, як теличка. Мекне цяця-молодичка (Сам., І, 1958, 238);//Козел мекнув схвильовано, майнув було назад, до кусючих, та пані Женя двері заступила (Люко Дашвар); //– Наталья [Наталя]? – Я, я, – розгублено мекнула я у відповідь (Н. Сняданко).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Мекнути, мекати.
Джерела та література
Панас Мирний. Твори в п’яти томах. Т. 2. 1954. Київ. с. 290.
