Відбенькетувати

Відбенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕНКЕТУВАТИ, ую, уєш, недок. Брати участь у бенкеті; гуляти. Ось що, добрі люди: Я гуляю, бенкетую В неділю і в будень (Шевч., І, 1951, 240); Не можуть вони.. схопити автомати, щоб полоснути вогнем і залізом по вікнах, за якими бенкетує п'яна офіцерня (Кучер, Чорноморці, 1956, 329).