Гогіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:05, 12 квітня 2024; Oomarchenko.fj23 (обговорення • внесок)
Гогіт, готу, м. 1) Ржаніе. 2) Сильный и продолжительный звукъ, шумъ. (См. гоготати. (На ярмарку) гогот та рейвах. О. 1862. VI. 98.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
