Огурний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:04, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Огу́рни́й, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб’єшся. Брацл. у. Ум. Огурне́нький.