Огоня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Огоня, -ні, ж. 1) Обгонъ, объѣздъ плугомъ или раломъ при паханьѣ нивы отъ периферіи къ серединной линіи. Кіев. г. 2) Участокъ земли, занимаемый работникомъ при паханіи такого рода. Орати в огоню. Як доореш цю огоню, то випрягай воли. Кіев. г.
