Ціпура

Ціпура, -ри, ж. 1) Большая палка. Сим. 226. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! ЗОЮР. І. 66. Добре разів кільки потяг ціпурою. Ном. № 11926. См. Ціпуга. 2) Ув. отъ 1 ціп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Збільшливе до ціпок. (Матеріал з Вікісловника)

2. ЦІПУРА, и, ч. Збільш. до ціпок. З кущів коло кринички з'явилася величезна, вся в чорному баберя [бабера], з сучкуватим ціпурою в руках (Загреб., Диво, 1968, 438). (Тлумачення із "Словника української мови")

3. Очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю. (Матеріал з Вікісловника)

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Синоніми

ціпуга

Ілюстрації