Дзвякати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:02, 10 квітня 2024; Dpkolesnyk.fj23 (обговорення • внесок)
Дзвякати, -каю, -каєш, одн. в. дзвякнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.