Свячений
Свячений, -а, -е. Освященный. Свячена вода.
Зміст
Сучасні словники
СВЯЧЕНИЙ, а, е. Над яким було здійснено обряд освячення. [Данило:] Моя свячена шабля не схибить, вона не зрадить так, як куля, її він не замовить, ні! (К.-Карий, II, 1960, 90); Максим Залізняк, кровна дитина Січі, став у голові поспільства,.. а чигиринський архімандрит Мелхиседек Значко-Яворськай дав Залізняку грамоту, а козакам роздали свячені ножі (Стор., І, 1957, 164); У хаті сиділа коло столу мати й сидів прадід, на столі бідне розговіння, суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб (Ю. Янов., II, 1958, 185); Пізно ввечері, коли зійшов місяць, вона запарила якогось зілля, взяла свяченої води й пішла до Кирика (Добр., Тече річка.., 1961, 214);
// у знач. ім. свячене, ного, с. Те, над чим було здійснено обряд освячення. Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску і ковбаси Й порося печене (Рудан., Тв., 1959, 199); Посідали вони коло мене, горілку мою випили, чисто все свячене поїли.. (Н.-Лев., III, 1956, 258);
// у знач. ім. свячений, ного, ч. Ніж, освячений для визвольної боротьби гайдамаків. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні, Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв (Шевч., І, 1963, 138).
Відмінок | чол. р. | жін. р | сер. р. | множина |
---|---|---|---|---|
Називний | свячений | свячена | свячене | свячені |
Родовий | свяченого | свяченої | свяченого | свячених |
Давальний | свяченому | свяченій | свяченому | свяченим |
Знахідний | свячений, свяченого | свячену | свячене | свячені, свячених |
Орудний | свяченим | свяченою | свяченим | свяченими |
Місцевий | на/у свяченому, свяченім | на/у свяченій | на/у свяченому, свяченім | на/у свячених |