Оповістка

Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. Оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ОПОВІСТКА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що оголошення 2. Він прочитував цілу газету від заголовку аж до оповісток (Март., Тв., 1954, 418); Ще з самого ранку над верстатом висіла оповістка про загальні збори (Панч, II, 1956, 456).

2. Письмове повідомлення про що-небудь. Отримала я Вашу записку, що Ви послали мої речі залізницею, і - більше нічого, ні оповістки з залізниці, ні квитанції від Вас (Л. Укр.. V, 1956, 178); Прийшла з РВК до сільради оповістка, що в неділю.. в селі Щербанівці виїзна сесія губсуду буде розглядати справу "Матюшиної банди" і щоб про це якнайшвидше оповістити людність (Головко, II, 1957, 183); // Письмовий виклик куди-небудь; повістка. Наумиха стріла його з оповісткою з суду.. Роман позивав Семена за позичені гроші (Коцюб., І, 1955, 127); Раптом поліцай разом з двірничкою Шурою принесли Дарині оповістку, де вимагалося завтра з 'явитися їй на відправний пункт (Крот., Сини.., 1948, 391).

3. Сигнал, яким оповіщають про що-небудь. Цієї хвилини чути частий дзвін оповістки (Коч., П'єси, 1951, 271).

4. розм. Те саме, що оповідання 2. Максим.. згадав дідову оповістку про боїще з татарвою... (Мирний, І, 1949, 211).

5. діал. Звістка, вість. А тим часом прийшла оповістка про визволення селян од панщини (Н.-Лев., II, 1956, 254).

Ілюстрації