Гунцвот
Гунцвот, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436. 3) Діал., лайл. Собачий син, шельма. Покуту зняли ледь живого. - Ну, гунцвот, тепер скажеш, скільки всього війська в Хмельницького? (Панч, Гомон. Україна, 1954, 353).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках гунцвот — Гу́нцвот: — гультяй (лайка), [VI] — лайка [V] — лайливе слово: собачий син, собака [II,IV] — негідник [21;51] — собака (лайливе) [I] — собачий син, шельма [17;15] — «Гунцвот» (шельма): «Гунцвот, хто мені се говорить!... Словник з творів Івана Франка
гунцвот — гунцво́т іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
гунцвот — -а, ч., діал., лайл. Собачий син, шельма. Великий тлумачний словник сучасної мови гунцвот — гу́нцвот (гу́нцвуд, ґу́нцвуд) 1. підла, непорядна людина; негідник, мерзотник (ст) ◊ гу́нцвот – не моє́ ім'я́ так говорить людина, стверджуючи, що її слова правдиві (ст): Запакую я їх до кармелітів, нехай там троха просидяться, а вже гунцвот... Лексикон львівський: поважно і на жарт
гунцвот — ГУНЦВО́Т, а, ч., діал., лайл. Собачий син, шельма. Покуту зняли ледь живого. — Ну, гунцвот, тепер скажеш, скільки всього війська в Хмельницького? (Панч, Гомон. Україна, 1954, 353). Словник української мови в 11 томах
Джерело: https://slovnyk.me/dict/hrinchenko/%D0%B3%D1%83%D0%BD%D1%86%D0%B2%D0%BE%D1%82