Об’явка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:56, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Об’явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об’явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Верхнеднѣпр. у. Пішов один чоловік давать об’явку у волость, що в його вкрадено кобилу. Грин. І. 97. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об’явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною. Золотон. у.
