Намовляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:54, 8 квітня 2024; Vibrovchenko.if20 (обговорення • внесок)
Намовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. намовити, -влю, -виш, гл. 1) Уговаривать, уговорить, убѣждать, убѣдить, склонять, склонить. Намовили її, щоб випросила собі Одарку. МВ. І. 74. П’є в корчмі, гуляє, дівча намовляє: «Ходи, дівча, з нами, з нами двораками». КС. 1883. IV. 906. 2) Наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
