Отеса
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:38, 7 квітня 2024; Yobobruiko.fj23 (обговорення • внесок)
Отеса, -си, ж. Веревка, соединяющая концы передней оси съ оглоблями. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не бурчала. Ном. № 12172.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОТЕСА, и, ж. Пристрій у возі з залізного прута, дроту або вірьовки, яким прикріплюють край голоблі до вісі для вирівнювання ходу. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала (Номис, 1864, № 12172); Савочка поправив пужалном віжку, що зачепилася за отесу, посунувся ближче в передок (Мушк., Серце.., 1962, 7).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
