Топляник

То́пляник, -ка, м. Утопленникъ. Оце ж і я на своєму віку бачила топляника. Пирят. у.

Синоніми

ПОТОПЕЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що утопленик. Міг би [Іван] розказати і.. про потопельників, які по заході сонця сушать бліде тіло своє на каменях в річці (Коцюб., II, 1955, 307); А якби був я потопельником, - усе причаював би ся в найглибшім зеленім місці під стрімкою скалою (Хотк., II, 1966, 319); *У порівн. Ввійде [хмара] в гирло ущелини,.. стане всмоктувати в себе вільгість і, набрякши водою, як потопельник, розпадеться весняною зливою (Перв., Невигадане життя, 1958, 91). {1}

Ілюстрації

Див. також

Тонути Топляник Потопельник[1] Утопленик