Прасунок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Прасу́нок, -нку, м. 1) Скорбь, огорченіе, безпокойство. Ой не услишай, Господи, клятьби моєї, що я своїх синів клялапроклинала: у своїй голові великий прасунок мала. ЗОЮР. І. 24. 2) Хай йому прасунок! Чортъ съ нимъ. Ном. № 5123. Нехай йому лихий прасунок, як голодом нам помірать. Котл. Ен. III. 24. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|Факультет журналістики}