Обушок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:52, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обушок, -шка, м. 1) Ум. отъ обух. 2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Мет. 379. Золотий обушок усякі двері одчинить. Ном.