Однокінка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:00, 3 квітня 2024; Ovbloshchenko.fj23 (обговорення • внесок)
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц.
_СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ_
ОДНОКІНКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331); Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).
