Однокінка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц.


_СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ_

ОДНОКІНКА, и, ж. Візок, пристосований для запрягання одного коня. Він був міняйло і їздив однокінкою по селах (Фр., VIII, 1952, 331); Повз нього [Грома] на однокінці проїхав хазяїн (Ю. Янов., IV, 1959, 125).