Гунцвот
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:20, 29 березня 2024; Lmvlasiuk.fufkm23 (обговорення • внесок)
Гунцвот, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. Ном. № 1173. 2) мн. = Муцик 2. Вх. Лем. 436. 3) Діал., лайл. Собачий син, шельма. Покуту зняли ледь живого. - Ну, гунцвот, тепер скажеш, скільки всього війська в Хмельницького? (Панч, Гомон. Україна, 1954, 353).