Княжий
Кня́жий, -а, -е. Княжескій. Лютує голод в Україні, лютує в княжому селі, скирти вже княжі погнили. Шевч. 332.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КНЯЖИЙ ДВІР – орган управління справами князя в Київській Русі. До його складу входили різні категорії слуг: одні відали г-вом (княжий стольник, напр., займався забезпеченням двору продовольством; княжий конюший доглядав за стайнею тощо), ін. були безпосередньо при князеві й виконували його доручення, у т. ч. й держ. Від 10 ст. саме в К.д. поступово були зосереджені осн. механізми управління країною. Це привело до формування в Київ. Русі двірцево-вотчинної системи управління.
КНЯЖИЙ, а, е, іст., рідко. Те саме, що князівський. І на тілі. На княжім білім, помарнілім Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани.. (Шевч., II, 1953, 336); - Тут живе княжий старий лакей (Н.-Лев., І, 1956, 161).
Княжий Міст — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення — 734 особи. Орган місцевого самоврядування — Судововишнянська міська рада.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА Називний княжий княжа княже княжі Родовий княжого княжої княжого княжих Давальний княжому княжій княжому княжим Знахідний княжий, княжого княжу княже княжі, княжих Орудний княжим княжою княжим княжими Місцевий на/у княжому, княжім на/у княжій на/у княжому, княжім на/у княжих
Джерела та література
енциклопедія історії України словник вікіпедія
