Товкущий

Товкущий, -а, -е. Неусыпно трудящійся, хлопочущій. То чоловік товкущий, чом у його не буде? Черк. у. Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща. Мкр. Н. 12. ТОВКУЩИЙ, а, е, розм . 1. Неспокійний, рухливий, непосидючий. - Та такий товкущий [о. Тарасій], непосидящий, що все товчеться то по келії, то по садку (Н.-Лев., III, 1956, 365); - Мати любе [любить] клопіт, їй без клопоту, як салдатові [солдатові] без війни! - Він любив її лякати і трошки глузував, що була така товкуща (Гр., II, 1963, 58).

2. Запопадливий до роботи, роботящий, дбайливий. - Мати тож хазяйка добра, чесна і товкуща, І на полі, і в господі, і в торгу тямуща (Укр. поети-романтики.., 1968, 552); Товкуща жінка.. лишилася одна з дочкою, і сама хазяйнує не гірше чоловіка (Чорн., Визвол. земля, 1950, 8).--Катерина Олексіївна (обговорення) 22:01, 9 листопада 2023 (EET)

Медіа