Верхопасання

Верхопаса́ння, -ня, або надопаса́ння с. Архітектурний елемент сакральної дерев'яної будівлі, що знаходиться над опасанням, верхня частина зрубу.

Частина церкви над опасанням називалася — верхопасання, цю частину покривали зверху поздовжніми дошками (кожухували), для того, щоб в церкву не проникав холод та для кращого захисту брусів від дощу. Широко використовувалась для у будівлях Гуцульських храмів [1]